Проповідь о. Христофора Сохацького, колишнього настоятеля парафії Матері Божої Чудотворного Медальйону в м. Мерефа, Харківська обл.

На моніторі комп’ютера ти бачиш низку маленьких зображень, значків, які називають «іконками». Цей предивний світ знаків оточує нас повсюди. Св. Тома Аквінський говорив: «Знак є тим, завдяки чому досягаємо пізнання чогось іншого».

Один з таких знаків був подарований нам 180 років тому Пресвятою Дівою Марією. Це надзвичайний знак. Мільйони людей на всьому світі носять його і завдяки йому доторкаються таємниці. Це – так званий Чудотворний Медальйон. Що показує нам цей знак? Він веде нас до таємниці присутності та діяння Марії в житті Церкви. Як маленька мікросхема пам’яті комп’ютера вміщає безліч інформації, так і в маленькому медальйоні міститься ціла наука про роль Марії у справі спасіння.

Незлічена кількість благодаті обіцяна нам Богом через нашу улюблену Матір – Марію. Медальйон веде нас до Марії – до Матері, яка чекає на нас із розкритими руками. Розкритими - щоб ми могли прийти до неї, до Її люблячих обіймів. Розкритими - щоб давати.

З Її розкритих рук вириваються промені світла - промені любові, миру, доброти і благодаті. Бог щедро обдарував Марію, і тепер Вона може щедро обдарувати нас. Якби ми тільки хотіли брати Її дари!

Під ногами Марії притиснутий до земної кулі змій – символ сатани. Нога Непорочної Діви трощить йому голову. Марії та її потомству Бог дарував благодать перемоги над вічним ворогом чоловіка – дияволом.

Напис «О Маріє, без гріха зачата, молись за нас, що до тебе прибігаємо» є актом смирення, молитвою, якою діти Церкви кличуть свою Матір на допомогу. Такою була воля Ісуса на хресті. Якщо Церква є Містичним Тілом Христа, то Матір’ю Церкви є Марія, мати Ісуса. Взиваємо до Матері Непорочної, «без гріха зачатої». Ми бачили в Кані Галилейській, що Марія може багато чого випросити в свого Сина. Попри те що Ісус не хотів творити чудес в той день, на прохання Марії Він перетворив воду на вино, показавши знак, завдяки якому учні повірили в Нього. Так само і сьогодні Ісус дарує милість тим, хто з молитвою вдається до Непорочної Діви.

На зворотному боці медальйону бачимо коло з дванадцяти зірок - символ дванадцяти апостолів, символ Церкви – а в центрі Хрест та сплетену з ним літеру «М». Хрест – символ Христа, символ терпіння, смерті та перемоги. Літера «М» - символ Марії, що стоїть під Хрестом, символ співстраждання та єдності.

Дещо нижче - два серця, охоплені вогнем Любові. Оточене терном Серце Ісуса, кожне биття якого завдає болю нашому Цареві - та дарує нам Кров з його відкритої рани. Серце Марії, прошите мечем болю, про який пророк Симеон говорив Марії та Йосифу, що принесли Дитятка Ісуса до храму: «тобі самій меч прошиє душу, щоб відкрились думки багатьох сердець.» (Лк 2,35)

Св. Хосемарія часто говорив своїм духовним дітям про свою любов до Пречистої Діви Марії. Його любов проявлялася також у побожному ставленні до Її зображень - ікон та статуй. Він говорив: «хоча на землі є вже мільйони Її образів, я вважаю, що їх і досі замало». Він успадкував звичай своєї бабусі – на його розарій після кожного десятку був Чудотворний Медальйон, який він побожно цілував під час молитви.

Для св. Хосемарії, так само як для св. Максиміліана Кольбе та бл. Матері Терези з Калькутти, Чудотворний Медальйон був інструментом апостольства.

Джерело