Яка історія Чудотворного Медальйона?

27 листопада 1830 року в Парижі, в каплиці сестер Дочoк Милосердя св. Вікентія де Поля, сестрі Катерині Лабуре об’явилася Пречиста Діва Марія. Богородиця тримала в руках земну кулю. «Куля, яку бачиш, – сказала Діва Марія, – представляє цілий світ і кожну людину зокрема». З перстенів на її руках сяяло дорогоцінне каміння.  Це сяйво, як вона говорила, «є символом милосердя, яке я дарую тим, хто в мене його просить; камені, які не сяють, – це благодаті,  яких люди не просять». Навколо Богородиці утворилася овальна рама, на якій золотими літерами було написано: «О Маріє,  без гріха  первородного зачата, молись за нас, що до тебе прибігаємо!»

Сестра Катерина почула слова: «Нехай викарбують за цим зразком медальйон. Кожен, хто буде його носити, отримає особливі благодаті. Повноту благодатей отримають ті, котрі носитимуть його з довірою».

Потім св. Катерина побачила на зворотній стороні велику літеру «М». Над нею височів хрест, під яким було зображене Серце Ісуса, обвите терновим вінком, та Серце Марії, пробите мечем. Цю картину осяяли 12 зірок.

Чому Медальйон називається Чудотворним?

За посередництвом медальйона Непорочного Зачаття люди почали отримувати багато благодатей. Ставалися чуда:

• неочікувані зцілення;

• охорона в небезпеці душі і тіла;

• надзвичайні навернення.

Тому незабаром його почали називати «чудотворним  медальйоном».

Джерело: КОНГРЕГАЦІЯ МІСІЇ СВ. ВІКЕНТІЯ ДЕ ПОЛЯ